За статистикою ВООЗ найпоширенішою хворобою молочних залоз є мастопатія . Найчастіше захворювання діагностують у жінок 35-50 років. Загалом у жінок на частку мастопатії припадає 30 %, а якщо брати тільки гінекологію — 50–60 %.
young-nurse

Що це і чим небезпечна дифузна мастопатія

У перекладі з грецької мастопатія означає хворобу молочної залози, при якій відбувається патологічне доброякісне розростання (дисплазія) та ущільнення її тканин. Зумовлений такий процес зміною гормонального фону — надлишком естрадіолу та одночасним браком прогестерону. Дифузна мастопатія може бути наслідком вироблення пролактину без настання вагітності.

У класифікації мастопатії виділяють 2 форми: дифузну та вузлову. При первинній або дифузній мастопатії відбувається початкове розростання тканин із формування дрібної зернистості, ущільнень у вигляді тістоподібних дископодібностей або тяжів. При цьому такі зміни можуть відбуватися в різних структурах залози, і в залежності від цього при постановці діагнозу уточнюють варіант різновиду дифузної мастопатії: залозистий (аденоз, склерозуючий аденоз), кістозна, фіброзна, змішана.

Нелікування дисгормональної доброякісної дисплазії молочної залози призводить до її переродження у вузлову (локальну) форму з утворенням великих вузлів, кіст, ущільнень невизначеної форми, радіальних рубців, жирового некрозу, скупчення кальцинатів. Це може статися досить швидко. Цим і небезпечна дифузна мастопатія, тому що її наступний етап розвитку – це вузлова форма, а вона відноситься до передракових станів.

Хто в групі ризику

Перерахуємо фактори, що збільшують ризик розвитку мастопатії:

  • обтяжена спадковість;
  • початок місячних до 12-річного віку;
  • часті збої менструального циклу;
  • пролонговані менструації;
  • міома матки, ендометріоз, патологія шийки матки, запалення придатків;
  • переривання першої вагітності;
  • аборти;
  • тривала бар’єрна контрацепція;
  • відсутність вагітностей та пологів;
  • перші пологи після 30-35 років;
  • відсутність чи відмова від післяпологової лактації;
  • ожиріння, гіпотиреоз;
  • травми молочної залози.

Безумовно в групу ризику мастопатії потрапляють жінки, що палять, ті, кому за 40, і ті, хто відчуває часті стреси. Слід зазначити, що й раніше гіперплазія частіше розвивалася в жінок із великим бюстом, то сьогодні основна категорія — володарки 2 розміру грудей.

Симптоми: як виявити мастопатію самостійно

Дифузну мастопатію можна розпізнати за такими ознаками:

  1. Дискомфорт у молочних залозах перед місячними – збільшення розміру (нагрубання), тяжкість і розпирання, переростає в досить сильні болючі відчуття. У більшості біль характеризується як тупий, ниючий, що посилюється при і після пальпації.
  2. У міру прогресу запального розростання тканин та формування новоутворень болючі відчуття (мастодинія, масталгія) трохи стихають, але стають постійними, і не залежать від місячного циклу. Поступово больовий синдром прогресує та може досягти нестерпної сили.
  3. У деяких жінок мастопатія викликає розтріскування сосків та/або їх втягування, молозивні, серозні або кров’янисті виділення.
  4. Можливе збільшення лімфовузлів, розташованих у пахвах.

Виявити патологічні диспластичні розростання тканини молочних залоз можна шляхом самостійного обстеження – пальпації подушечками пальців однієї руки, круговими рухами, по концентричних колах, рухаючись від соска до основи залози. Робити це потрібно спочатку стоячи, а потім лежачи. При першій пальпації вільна рука опущена вниз, а при другій піднята вгору. На те, що щось не в порядку також вкажуть виділення з соска, їх сліди на бюстгальтері, асиметрія залоз, що з’явилася, зміщення ареоли з її звичного місця.

Діагностика дифузної мастопатії

Перший етап діагностики – опитування, огляд, пальпація. Далі лікар призначить проходження мамографії. Можливо, буде потрібен аналіз пункції підозрілих ділянок ущільнень.

На прийом до мамолога потрібно йти в першій половині менструального циклу. Фізіологічне нагрубання молочних залоз, яке є типовим для другої половини циклу, може призвести до діагностичних помилок. При сумнівних результатах встановити діагноз допоможе доплерографія молочних залоз. За наявності виділень призначають дуктографію.

Лікування захворювання

Так як дифузна дисплазія молочної залози – це наслідок гормонального дисбалансу, то лікування спрямоване на його відновлення та зняття, за необхідності, больового синдрому. Комплексне лікування дифузної мастопатії включає:

  1. Медикаментозну терапію:
    • препарати з прогестероном (таблетовані форми, мазі/гелі); оральні контрацептиви;
    • фітотерапію, наприклад, німецькі таблетки або краплі Мастодинон, багатокомпонентний натуральний рослинний склад яких сприятиме нормалізації гормонального балансу, знизить запалення та больовий дискомфорт у залозах, заспокоїть нервову систему;
    • аналгетики, бромокриптин;
    • седативні засоби та/або адаптогени;
    • вобензим, вітаміни E, B6, A, C та A.
  2. Лікування супутніх гінекологічних та ендокринних захворювань.
  3. Відмова від куріння та вживання алкогольних напоїв.
  4. Дієтотерапія.
  5. Нормалізація добового споживання чистої питної води.
  6. Оптимізація рухового режиму. Заняття йогою, стретчингом, плаванням.
  7. Контроль балансу годин роботи та відпочинку, дотримання 8-годинного нічного сну.

У список протипоказань при дифузній мастопатії входять засмага (сонячна, штучна), лазня/сауна, дуже багато фізіопроцедур, у тому числі і масаж грудей.

Як запобігти хворобі

Ефективні способи профілактики дифузної мастопатії – здоровий та активний спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, регулярні заняття фітнесом. Лікарі-мамологи також радять відмовитися від проколів та татуювань на молочних залозах, а також носити бюстгальтери за адекватним розміром та з тканин приємних для шкіри.

Висновок

При виявленні незрозумілих новоутворень та виникненні незвичних відчуттів чи болю в молочних залозах не бійтеся йти до лікаря. Чим раніше ви потрапите на прийом до мамолога, тим краще. Сьогодні навіть рак молочної залози успішно виліковують у 80 жінок із 100, а своєчасний початок адекватного лікування дифузної чи вузлової мастопатії не дасть їм переродитися в рак. Щоб уникнути тяжких та непоправних наслідків жінкам рекомендують раз на місяць проводити самодіагностику, а після 45 років 1 раз на рік приходити на профілактичний огляд до мамолога чи гінеколога.

Вернуться к списку статей