name

Гормональні «бурі» або «гойдалки», спричинені неминучим згасанням ендокринної функції яєчників під час клімактеричного періоду, впливають і на стан молочних залоз, роблячи їх вкрай вразливими для розвитку патологій. Підозра на мастопатію при клімаксі – біль та патологічне розростання тканин молочної залози – привід для обов’язкового відвідування гінеколога чи мамолога, оскільки вона може перерости у рак молочної залози.

Чому мастопатія може з’являтися при клімаксі

У клітинах молочних залоз розташовані рецептори до всіх статевих гормонів. Дисбаланс цих речовин викликає набряклість, нагрубання, бурхливу проліферацію (ділення) тканин, утворення вузликів та кіст. Перед менструаціями такі зміни обмежуються лише нагрубанням грудей, оскільки гормональні “гойдалки” розгойдуються незначно та недовго. При клімаксі зміна гормонального фону та посилення вироблення пролактину триває не кілька днів, а кілька років, і це збільшує шанси розвитку мастопатії.

Крім цього, поява мастопатії при клімаксі обумовлена ​​тим, що обсяг залозистої тканини, яка становить каркас жіночих грудей у ​​молодості, з віком зменшується та замінюється жировою тканиною. Плюс до цього, в’янення ендокринної функції яєчників і скорочення вироблення ними естрогену – гіпоестрогенія, призводить до зниження еластичності залозистої тканини та набуття нею схожості з фіброзною тканиною, в якій дуже легко утворюються ущільнення, вузлики та кісти.

Симптоми мастопатії при клімаксі

Можливі перші ознаки та прояви мастопатії при клімаксі такі ж, як і первинні симптоми цього різновиду патології, що розвивається у жінок репродуктивного віку через гормональний дисбаланс — вузлової солітарно-протокової кісти.

Перші симптоми мастопатії або фіброзно-кістозної хвороби (МКЛ 10: N60.1):

  • важкість, припухлість, розпирання грудей, дискомфорт, печіння або больове відчуття в залозі (пахві, надпліччі);
  • іррадіація болю в плече/лопатку; посилення болю при пальпації;
  • почервоніння та/або зміна стану шкіри в області залози – зморщення, сильна шорсткість, венозний малюнок;
  • зміна звичного контуру залози;
  • порушення симетричності залоз;
  • відчуття будь-якого характеру та розміру ущільнення при пальпації грудей або пахвової западини;
  • зміна кольору соска та/або ареоли;
  • втягнутість, розтріскування, виділення із соска;
  • збільшення пахових лімфовузлів.

До гінеколога чи мамолога варто йти навіть при виявленні одного первинного симптому мастопатії при клімаксі. Вузлова солітарно-протокова мастопатія відноситься до передракових станів.

Причини

Причини утворення мастопатії при клімаксі – гормональний дисбаланс + природна вікова зміна балансу залозистої, сполучної та жирової тканини залози. А ось фактори, які збільшують шанс утворення вузлової солітарно-протокової кісти або іншого різновиду мастопатії у клімактеричному періоді:

  • обтяжена спадковість по жіночій лінії роду;
  • надто рання (до 12 років) перша менструація;
  • переривання першої вагітності, перші пологи після 25 років, відсутність лактації або відмова від годування дитини груддю протягом 6 місяців, перенесений мастит;
  • численні аборти, безпліддя, проблеми з гінекологією, печінкою, жовчним міхуром, нирками, щитовидною залозою, ожиріння, цукровий діабет 2 типу;
  • ранній/пізній клімакс;
  • травми молочної залози.

Гормональні “гойдалки” при клімаксі розгойдуються набагато сильніше, якщо жінка багато курить, зловживає алкоголем, часто переживає стрес, відмовилася від регулярного статевого життя.

Чи проходить мастопатія при клімаксі

женщина держится за грудь при мастопатии

Так, у більшості випадків, якщо жінка звертається до лікаря при перших ознаках мастопатії при клімаксі, а потім відповідально виконує всі призначення і рекомендації мамолога, мастопатія успішно лікується консервативним шляхом.

Як діагностувати мастопатію при клімаксі

Для уточнення діагнозу мамолог, після огляду, опитування та пальпації грудей, призначить:

  • мамографію;
  • УЗД молочної залози;
  • загальний та біохімічний аналіз крові;
  • аналіз “Жіноча гормональна панель”.

За показаннями буде призначена дуктографія, УЗД-еластографія, біопсія вузлового утворення, цитологія виділень із соска, аналіз на онкомаркери.

Лікування

У комплекс лікування мастопатії при клімаксі входять:

  1. Нормалізація маси тіла. Оптимізація харчової поведінки. Вітамінотерапія А, В1, В6, E, C, PP. Контроль споживання добової норми чистої води: 1,5-2,2 л/добу.
  2. Зміна фізичної активності. Заняття підходящим до фізичної підготовки фітнесом. Балансування часу роботи, відпочинку та сну.
  3. Відмова від куріння та заборона на алкоголь.
  4. Уникнення стресових ситуацій. Регулярний або циклічний прийом натуральних рослинних седативних препаратів, мікстури Кватера, таблеток бромкамфори.
  5. Прийом розчину йодиду калію (0,25%) протягом 1 року.
  6. Лікування натуральними рослинними препаратами, які нормалізують баланс статевих гормонів та знижують підвищений рівень пролактину, наприклад, краплями або таблетками Мастодинон®. Терапевтичний ефект проявиться через 2 тижні. Режим прийому визначає лікар або на постійній основі, або курсами по 3 місяці з перервами 1-3 місяці. Доведена ефективність дії – 71–83 %.
  7. За показаннями – низькодозовані монофазні або комбіновані оральні контрацептиви, агоністи/антагоністи андрогенів та естрогенів.
  8. Лікування гінекологічних та ендокринних хвороб.
  9. Заборона на фізіопроцедури, відвідування сауни/бані та солярію, обмеження часу знаходження під прямим сонячним променями.

Складові медикаментозної складової комплексу лікування мастопатії при клімаксі підбираються індивідуально, і залежать від різновиду форми патології та ступеня її тяжкості з урахуванням метаболічних особливостей та гормонального статусу. Тривалість негормонального лікування та виконання інших рекомендацій – як мінімум до закінчення 2 років постменопаузи.

При виявленні онкомаркерів або у запущеному випадку мастопатії буде запропоновано зробити часткову або повну мастектомію. Проте хірургічне втручання не виключає медикаментозного лікування та виконання інших, перерахованих вище рекомендацій.

Висновки

Жінці у клімактеричному періоді важливо привчити себе проводити самостійний огляд та пальпацію грудей 1 раз на місяць, та робити профілактичну мамографію 1 раз на рік. При підозрі на проліферацію тканин потрібно не боятися йти до мамолога чи гінеколога. Тільки швидкий початок адекватного лікування може попередити переродження доброякісного пухлинного процесу у злоякісний, гарантує розсмоктування та повне одужання.

Список літератури

  1. Огнеруб Н.А. Клінічні та ендокринологічні дослідження при мастопатії та раку молочної залози. 1998.
  2. Летягін В.П. Мастопатія. 2000.
  3. Зайдієва Я.З. Застосування фітоестрогенів для лікування гіпоестрогенних станів. 2000.
  4. Тагієва Т.Т. Негормональні методи лікування доброякісних захворювань молочних залоз. Гінекологія. 2002.
  5. Семиглазов В.Ф. Мастопатія – загроза малігнізації? 2005.
  6. Седаков І.Є. Досвід лікування при мастопатії у жінок у менопаузі. 2007.
  7. Сметник В.П. Лікарська патогенетична корекція доброякісних захворювань молочної залози. 2008.
  8. Рожкова Н.І. Клініко-рентгено-патоморфологічна характеристика та лікування дифузних доброякісних захворювань молочної залози (мастопатії). 2010 року.
  9. Бурдіна І.І. Дифузні доброякісні захворювання молочної залози: діагностика та лікування. 2012 року.
Вернуться к списку статей