Зміст:

Починаючи з пубертату і до старості тканини молочних залоз ніколи не перебувають у стані спокою. Чутливість до зміни гормонального фону під час місячного циклу та клімактеричного періоду, реакція на зміну рівня гормонів щитовидної залози, а також залежність від емоційного та сексуального «комфорту» — фактори, що пояснюють часте виникнення диспластичних порушень у молочній залозі, які об’єднуються загальним терміном фіброзно-кістозна хвороба (код МКХ-10: N60.1). У її класифікації виділяють 2 види захворювання: дифузна та вузлова мастопатія.

Що таке вузлова мастопатія

Фіброзно-кістозна хвороба – доброякісна дисгормональна пухлина молочної залози, яка може виникнути як в одній, так і в обох залозах.

Спочатку утворюється дифузна мастопатія. Порушення розвиваються у вигляді дрібнозернистих ущільнень та тяжів, без певних форм, розмірів та чітких меж. У передменструальний період такі утворення виникають у всіх, а з початком місячних швидко розсмоктуються. Це норма. Але в деяких, через гормональний дисбаланс зникнення не відбувається. Навпаки, ущільнення та тяжі продовжують збільшуватися за кількістю та/або розмірами.

Вузлова мастопатія є «продовженням» розвитку дифузної форми. Диспластичні дрібнозернисті ущільнення перероджуються у вузлики з чітким контуром. Більшість пухлин схожі на гладкі овали і горошини, діаметром кілька міліметрів або сантиметрів, але в деяких вони можуть розростатися до вузлів, схожих на величезні горбисті горіхи.
uzlovaya_mastopatiya

Чим небезпечна вузлова мастопатія

При запущеній вузловій формі фіброзно-кістозної хвороби жінку переслідують біль у грудях, погіршується загальне самопочуття, знижується якість життя. Але небезпека полягає в тому, що у пацієнток з вузловою мастопатією рак молочної залози розвивається у 3–5 разів частіше, а при деяких видах цієї патології ракова схильність на порядок вища – у 30–50 разів.

Хто в групі ризику

Основна категорія жінок із діагнозом Вузлова мастопатія – жінки 18–50 років. Пік захворюваності припадає на 30-45 років, при цьому почастішали випадки виявлення вузлової форми патології у дівчат 15-20 років. Рідко, але фіброзно-кістозна хвороба розвивається після менопаузи.

Різновиди захворювання

Опишемо трохи докладніше деякі захворювання, які відносяться до групи вузлових мастопатій:

  1. Фіброаденоз грудей. Найчастіше зустрічається у жінок 20-35 років. У 9 з 10 пацієнток у сполучній тканині залози утворюються округлі, гладкі або великогорбисті вузлики. Вони не болять і безболісно зміщуються при пальпації. У 10% жінок вузлики не поодинокі, а множинні. У рак схильна перероджуватися листоподібна (філоїдна) форма фіброаденоми, яка зустрічається у 1 з 10 пацієнток з фіброзно-вузловою мастопатією.
  2. Кіста молочної залози. Вузлики являють собою заповнену рідиною овальну або круглу кісту. Ці доброякісні новоутворення, розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів, не викликають жодних симптомів, крім відчуття легкого дискомфорту перед місячними. Проте видаляти кісту грудей потрібно, оскільки вона може переродитись у рак.
  3. Проліферуюча папілярна внутрішньопротокова кістома. Основний вік ризику: 35–45 років, особливо у жінок з обтяженою спадковістю, які не народжували, із запаленням придатків, цукровим діабетом, патологіями надниркових залоз. Один або кілька вузликів утворюються у розширених фіброзних протоках, усередині або поряд з ареолою. При легкому натисканні на них у початковій стадії хвороби виникає біль, і з соска виділяється кров. Надалі замість крові йде прозора, коричнево-зелена або бурого кольору рідина, причому спонтанно та без натискання.

До вузликових мастопатій також відносять атерому, гемартому, жировий некроз, ліпому, ліпогранульоми.
mastopatiya_u_zhenshin

Причини виникнення

До списку причин вузлової мастопатії потрапляють:

  • обтяжена спадковість по материнській лінії, вроджена схильність;
  • ранній початок місячних;
  • гормональний дисбаланс – низький прогестерон та високий естроген, надлишковий синтез пролактину, самолікування гормонами, безконтрольний прийом оральних контрацептивів;
  • запальні патології яєчників, міома матки, ендометріоз;
  • ранні чи пізні пологи, короткий період лактації, відмова від годування груддю;
  • часті аборти;
  • хвороби щитовидної залози, ожиріння, цукровий діабет 2 типу, захворювання печінки та жовчного міхура;
  • пізня менопауза;
  • травми у зоні грудних залоз.

Гормональний дисбаланс та дисплазії тканини молочної залози часто розвиваються у жінок, які не народжували, багато палять тютюн, зловживають алкоголем, часто переживають стреси. До причин, які можуть спровокувати розвиток мастопатії, також належать відсутність регулярного інтимного життя.

Симптоми вузлової мастопатії

Прояви – ознаки та симптоми вузлової мастопатії, залежать від виду патології, стадії перебігу захворювання, наявності супутніх захворювань та інших факторів. Вузли в молочній залозі можуть не відчуватись і не викликати болючих відчуттів. Проте при запущених формах вузлової мастопатії больовий синдром може бути дуже сильним, віддавати в пахву або плечовий суглоб. Термін «мастопатія» у перекладі з давньогрецької означає «страждання грудей».

Діагностика

Уточнення діагнозу Вузлова мастопатія відбувається у такому порядку:

  • огляд у мамолога;
  • УЗД, мамографія;
  • аналізи крові – загальний, біохімічний, гормональний статус, онкомаркери.

Якщо лікар вважатиме за необхідне, то призначить дуктографію, цитологію виділень із соска, УЗД-еластографію, біопсію вузлових утворень.
vrach_delart_uzi

Лікування

Консервативному лікуванню піддаються лише ранні стадії дифузної мастопатії. До комплексу входять:

  • специфічна терапія патологічної першопричини дисплазії молочної залози;
  • оптимізація харчової поведінки та способу життя, нормалізація маси тіла, відмова від шкідливих звичок, заняття фітнесом;
  • лікування рослинними засобами, наприклад, курсовий прийом німецького натурального негормонального препарату Мастодинон (краплі, таблетки);
  • лікування несистемними гормональними ліками – низькодозовані оральні контрацептиви, місцеві форми прогестерону;
  • протипоказані – фізіопроцедури, масаж, сауна/лазня, солярій, сонячні ванни.

На жаль, перерахованими методами вузлову мастопатію вже не вилікувати. Іноді призначають гормональні препарати, але у переважній більшості випадків новоутворення якнайшвидше видаляють хірургічним шляхом. А ось після операції випередження рецидиву мастопатії відбувається за вказаною схемою комплексного консервативного лікування.

Профілактика вузлової мастопатії

Основний захід профілактики вузлової мастопатії самодіагностика. Її слід виконувати 1 раз на місяць, і робити у проміжку між 6 та 12 днем ​​від початку місячних.
relax
Спочатку обстежуються соски. Потім, у положенні стоячи, у відображенні великого дзеркала оглядають молочні залози. Оцінюється стан шкіри, симетричність форми залоз та розташування сосків з опущеними та піднятими руками, анфас та у профіль. Після круговими рухами пальпується кожна залоза, спочатку стоячи, а потім лежачи на спині, завівши одну руку за голову.

Не відкладайте візит до мамолога при виявленні виділень із соска та/або підозрі на зміну тканини залози. Вузликова мастопатія відноситься до передракових станів, тому швидке уточнення діагнозу та адекватне лікування – запорука збереження життя.

Висновки

Не пропустити виникнення дифузної мастопатії, її перетворення на вузлову форму і можливе переродження на злоякісну пухлину цілком реально. Для цього потрібно не лише привчити себе до щомісячних профілактичних самостійних оглядів. Так як патологічні зміни не завжди можна визначити навпомацки, слід прийняти за правило – 1 раз на рік проходити мамографію або УЗД молочних залоз, а з 35 років 1 раз на рік обов’язково відвідувати мамолога.